вибачте на слові

1. n

1) економія, збереження

2) pl заощадження

3) порятунок, спасіння

4) юр. виняток; вилучення; застереження

2. adj

1) ощадливий; економний; бережливий

2) рятівний, рятувальний

3) скупий

4) юр. що має застереження

5) рел. що спасає душу; що увільняє від гріхів

6) спорт. що грає внічию

3. prep

крім, за винятком, виключаючи

4. conj

крім, за винятком; якщо не

* * *

1) економія, заощадження

2) pl заощадження

3) порятунок

4) юp. застереження

1) ощадливий; скупий

2) рятівний

3) юp. який містить застереження

4) peл. який рятує душу від гріхів

5) icт. граючий унічию

1) крім, за винятком

2) у сполученнях

1) крім, за винятком; якщо не

2) у сполученнях

извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.

* * *

несов.; сов. - извин`ить

1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить